Нестор Барановський · Без категорії · 26 Серпня, 2026 · 10 хв
Чому експерт з ERP-систем, який працює лише з однією платформою, не може об’єктивно оцінити перехід
Порада про перехід на нову ERP-систему рідко буває нейтральною.
- Консультант, який знає лише нову платформу, зацікавлений у переході.
- Консультант, який знає лише стару, зацікавлений у статус-кво.
Чесна порада вимагає третьої позиції: гібридної експертизи, досвіду з обома системами одночасно.
Сьогодні ми в CBPM Service впроваджуємо Microsoft Business Central. Наш попередній досвід з 1С, БАС, LS Central та Odoo сформував гібридну експертизу: ми бачимо не тільки нову платформу, а й логіку системи, з якою клієнт прийшов до нас.
За 25 років у впровадженні ERP систем і понад 200 завершених проєктів у 12 галузях ми переконалися, що саме здатність розуміти обидві сторони визначає якість поради консультанта більше, ніж сертифікат з однієї платформи.
Авторами статті є експерти CBPM Service:
Нестор Барановський, архітектор ERP-систем з понад 20-річним практичним досвідом на 1С, БАС і Business Central.
Євген Моргаєв, комерційний директор CBPM Service з понад 15-річним досвідом у сфері автоматизації бізнес-процесів.
Чому фахівець, який знає тільки одну ERP-систему, бачить лише половину картини
Обмеженість тут не про кваліфікацію, а про кут зору: консультант з досвідом лише однієї платформи фізично не може порівняти те, чого сам ніколи не бачив.
Значна частина українських спеціалістів з інформаційних систем сформувала свій професійний досвід у межах однієї екосистеми.
За оцінкою галузевої асоціації IT Ukraine, станом на 2026 рік близько 75% українських компаній усе ще користуються продуктами 1С або БАС. Це не тимчасове явище, а результат тридцяти років поширення однієї системи обліку на переважній більшості підприємств країни.
Нестор описує наслідок цього прямо:
“Бачу надзвичайно обмежене розуміння сучасних світових ERP-систем серед наших спеціалістів, оскільки більшість підприємств тривалий час, десятиліттями, працювала з 1С. Уся філософія мислення вибудовується крізь призму цієї системи.”
→ Практично це означає конкретну прогалину. Фахівець, що ніколи не працював з нічим іншим, не має бази для порівняння: він не може сказати, що саме клієнт втрачає, залишаючись на старій платформі, і що саме отримує, а що втрачає, переходячи на нову.
Модель трьох компонентів: що насправді визначає успіх впровадження
Три компоненти повинні зійтися одночасно, щоб рішення не спиралося лише на одну сторону картини.
Нестор зазначає:
“Для ефективного впровадження ERP-системи потрібен резонанс трьох компонентів: розуміння бізнес-процесів замовника, розуміння діючої системи і розуміння нової системи. Тільки так можна досягти успіху.”
- Розуміння бізнес-процесів замовника критичне, бо саме від них ми відштовхуємося у будь-якому проєкті.
- Розуміння діючої системи, того, що є “під капотом”, дає змогу побачити логіку, за якою компанія вже працює.
- Розуміння нової системи завершує картину: без нього неможливо оцінити, що зміниться і чи виправдає перехід витрачені ресурси.
Консультант, який має досвід лише з новою системою, бачить третій компонент добре, а перші два, у кращому випадку, з чужих слів клієнта. Це не обов’язково погана порада, але вона неповна: клієнт розповідає про свої процеси так, як сам їх розуміє, а не так, як вони реально відображені в структурі його поточної системи.
Недокументовані доопрацювання БАС: хаос чи мапа реальних бізнес-процесів вартих вивчення, а не видалення
Досвідчений спеціаліст завжди спробує зрозуміти, навіщо клієнт свого часу зробив те чи інше доопрацювання. Складніше — інше: технічно оцінити, наскільки конкретний нюанс критичний саме для цього бізнесу, а не просто ускладнення, яке можна спростити.
Помилка тут коштує дорого: спеціаліст пропонує прибрати щось у новій платформі як зайве, а виявляється, що це відображало процес, критичний для роботи клієнта.
Гнучкість платформи, яка стала і перевагою, і проблемою
БАС історично вирізнявся суттєвою гнучкістю: систему можна було донастроювати під конкретного клієнта майже без обмежень. Наслідком стало те, що більшість підприємств з роками обросла різноманітними незадокументованими доопрацюваннями.
Типова інтерпретація такого стану проста: це технічний борг, який нова ERP система має просто прибрати. Але Нестор пропонує інший погляд:
“Незадокументовані доопрацювання, пов’язані з гнучкістю БАС, але вони дуже часто відображають реальні бізнес-процеси замовника, які потрібно було автоматизувати для його діяльності.”
Приклад: шляхові листи транспортної компанії як бізнес-вимога, не забаганка старої системи
Підприємство, що займається транспортними перевезеннями, законодавчо і логічно потребує шляхових листів. Незалежно від того, яку систему воно використовує, БАС, іншу ERP чи Business Central, ця вимога нікуди не зникає: її треба відобразити в системі так чи інакше.
Те саме стосується і будь-яких унікальних особливостей, які відрізняють конкретне підприємство від інших компаній тієї ж галузі.
→ Консультант, який не розуміє логіку старої системи, ризикує сприйняти таке доопрацювання як зайвий кастом, який треба спростити, замість того, щоб розпізнати в ньому реальну бізнес-вимогу, яку нова система теж повинна закрити.
Приклад Power BI: як розуміння старої системи формує рішення поверх нової
Гібридна експертиза працює не тільки на етапі вибору платформи, а й під час самого впровадження: вона підказує, чого саме клієнту бракувало роками на БАС і що варто додати поверх нової системи, наприклад, Microsoft Business Central.
З багаторічного досвіду команди CBPM можна навести узагальнений приклад: Microsoft Power BI.
У БАС-екосистемі топ-менеджмент здебільшого не працює з інформаційною системою напряму. Йому готують дані у вигляді таблиць Excel, які складно оперативно комбінувати, щоб побачити динаміку за різні періоди.
Power BI, який ми часто налаштовуємо в межах впровадження ERP-систем, дозволяє топ-менеджменту самостійно маніпулювати показниками, бачити, які періоди були успішними, а які — ні, і швидко переходити до глибшого аналізу проблеми.
Схожа ситуація і зі штучним інтелектом. У напрямку БАС ці механізми історично пропрацьовувалися значно менше, тоді як Microsoft останніми роками активно розвиває AI-інструментарій: у процесах програмування, аналізу даних, налаштування звітності. Досвід роботи з цими інструментами дозволяє підвищити рівень застосування програмного продукту навіть без переходу на нову платформу, а отже, підвищити й ефективність аналізу діяльності підприємства.
“Свіже око” проти знання старої системи: чому Discovery-етап поєднує обидва підходи
Глибоке знання старої системи має і зворотний бік. Хто занадто добре знає, як усе влаштовано зараз, ризикує сприймати поточний стан як єдино можливий і пропустити рішення, які кращі, але не звичні.
Євген:
“Часом має сенс подивитися свіжим оком, не зациклюючись на поточному процесі, і перебудувати бізнес-процес. Типові рішення, так звані “best practices”, дозволяють суттєво його покращити.”
Саме тому наша компанія перед тим, як запускати будь-який проєкт, проводить всебічний аналіз бізнес-процесів замовника. Але важливо побачити і те, що “під капотом”, і як побудована автоматизація. Мабуть, для початку варто вникнути в діючий процес, а тоді вже думати, чи він ефективний і чи потрібно його модифікувати.
Це не суперечність, а послідовність: спочатку діючий процес, потім рішення про зміну.
Ефект свіжого ока при цьому не втрачається. Замовники зазвичай досить чітко пояснюють, чого їм бракувало і що не було враховано в поточній системі, і саме це формулювання, а не абстрактна порада ззовні, стає основою для рішення про модифікацію процесу.
Це і є логіка етапу Discovery в нашій методології: передпроєктне дослідження не для того, щоб зберегти старі процеси недоторканими, а для того, щоб зміни спиралися на реальну картину, а не на припущення ззовні.
Санкційний тиск: чому питання вже не “чи переходити”, а “коли”
Перелік заборонених продуктів зріс у 50 разів за пів року
Питання переходу з БАС чи 1С рідко зводиться до того, яка платформа краща технічно. Точніше, питання інше: які ризики готове прийняти конкретне підприємство, обираючи те чи інше рішення.
Один із цих ризиків, санкційний, перестав бути гіпотетичним. Держспецзв’язку веде офіційний перелік забороненого до використання програмного забезпечення. Станом на 9 січня 2026 року, коли перелік щойно опублікували, у ньому було 40 позицій. Станом на початок серпня 2026 року перелік налічував уже понад 2000 позицій, і до нього системно додавалися продукти торгової марки БАС.
Пряма заборона чи непрямий тиск: де опиняється ваш бізнес просто зараз
Формально заборона поширюється на державний сектор і об’єкти критичної інфраструктури: спочатку йшлося переважно про державні компанії, які адаптувалися до подібних обмежень ще з 2018 року, а також про енергетику, водопостачання та інші життєво важливі для держави галузі.
Приватний бізнес формально залишається поза межами прямої дії переліку. Але непрямий тиск на нього вже реальний: компанії, що беруть участь у тендерах Prozorro, мусять підтверджувати відсутність забороненого ПЗ у своїх системах, і наявність БАС автоматично призводить до дискваліфікації.
Заборонене ПЗ поступово перетворюється на репутаційний ризик, навіть там, де прямого юридичного обов’язку відмовитися від нього ще немає.
Як зрозуміти, у якій ви ситуації: почекати чи діяти негайно
Коли перехід можна відкласти
Не кожне підприємство мусить переходити негайно. Приватний бізнес, що не належить до критичної інфраструктури, ймовірно, отримає жорсткі обмеження найпізніше з усіх категорій.
Якщо діюча ERP система все ще виконує свою роль без критичних обмежень, і якщо перехід не пов’язаний із швидким результатом на критичних ділянках, інвестування ресурсів у розробку на попередній платформі часом окупається швидше, ніж очікування нової функціональності, яка може з’явитися лише через місяці чи роки.
Кому варто починати зараз
Три категорії компаній повинні діяти без зволікань.
- Новостворені компанії, які тільки обирають, з чого почати. Логічно розпочинати одразу з сучасної платформи, а не будувати процеси на продукті з ризиками, щоб потім думати, як з нього перейти.
- Підприємства, що перебувають під суттєвим санкційним ризиком
- Компанії, що дуже активно розвиваються і потребують якнайшвидшої автоматизації.
Ринок України наближається до моменту масового переходу.
Компанії, які вже мають обраний продукт, сформовану команду і підрядника до цього моменту, отримають перевагу в ціні й часі. Ті, хто відкладає рішення, почнуть із нуля тоді, коли попит на впровадження різко зросте, і заплатять за це дорожче.
Аудиторський слід: технічна відмінність, яку рідко бачать до переходу
У старих системах обліковий документ можна було зайти й змінити без жодного сліду. У сучасних системах будь-яка зміна вже облікованого документа фіксується автоматично: хто змінив, коли, яким було значення на початку і яким стало в кінці.
Нестор:
“Спочатку це виступає подразником: “Як я не зможу просто змінити документ, якщо він уже облікований?” Але згодом ефект стає зворотним: ти можеш прослідкувати весь процес: що було спочатку, що змінилося і що стало в кінці. Це насамперед дисциплінує людей.”
Ефект подвійний.
- По-перше, людина стає обережнішою при внесенні даних, бо знає, що кожна зміна залишає слід.
- По-друге, зміну все ще можна внести, просто вона зафіксована в протоколі, який показує, хто, коли і як саме змінював документ. Управлінський персонал отримує можливість відстежити, якою була цифра, як вона змінювалася і чому.
Ця відмінність пов’язана й з архітектурною філософією: БАС історично тяжів до того, щоб робити все в одній системі, поєднуючи різні модулі. Західні системи частіше розподілені за платформами: під кожен напрямок — свій найкращий модуль, і компанія обирає рішення відповідно до конкретної задачі, а не підлаштовує один продукт під усе.
Кейс: як реальне міжнародне масштабування визначило вибір платформи
Один із наших клієнтів, ювелірне виробництво, фізично розташоване в Іспанії, але розвиває роздрібну мережу в кількох країнах Євросоюзу: Іспанії, Нідерландах, Польщі, а також в Україні.
До початку проєкту продажі, звітність і облік клієнта працювали в різних, не пов’язаних між собою системах.
Рішення, яке ухвалили:
- Впровадити цілісну систему на базі Business Central з іспанською локалізацією для основного напрямку виробництва й продажів.
- Окремо впровадили підсистему LS Central, розширення для Business Central, для роздрібної мережі в чотирьох локалізаціях.
- Для українського регламентованого обліку сформували окрему базу з українською локалізацією.
→ Перехід на міжнародну систему викликала не абстрактна перевага нової платформи, а конкретна бізнес-потреба: компанія вже частково розташовувалась поза межами України, і розрізнені системи більше не витримували операцій, що росли одночасно в кількох країнах.
Підсумок: гібридний досвід працює в обидва боки
Гібридний досвід не залишається абстрактною перевагою в описі команди. Він визначає, скільки несподіванок виникає під час проєкту і наскільки чесною може бути порада ще до його початку.
Це працює в обидва боки: і коли клієнт мігрує, і коли лишається на своїй платформі. Іноді достатньо просто ефективніше працювати на діючій платформі, збагачуючи її можливостями, які раніше здавалися доступними тільки в новій системі.
В інших випадках зважене рішення вимагає розуміння всіх плюсів і мінусів обох систем одночасно, зіставлених із реальними бізнес-процесами підприємства. Тільки так можна побачити, де насправді є проблеми, а де — тепер уже видимі додаткові можливості.
Про те, як саме побудований наш процес впровадження, від першого дослідження до запуску, можна почитати в розділі про методологію на сайті CBPM Service.